- провинити
- —————————————————————————————провини́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
провинити — ню/, ни/ш, док., розм. Те саме, що провинитися … Український тлумачний словник
завинити — 1) (заподіяти комусь прикрість, шкоди, бути винним перед кимсь), провинити, звинитися, прошпетитися, прогрішити(ся), нагрішити, проштрафитися 2) (опинитися в боргу, стати зобов язаним кому н. у чомусь), заборгувати … Словник синонімів української мови